ЗМЕРЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., ЗМЕ́РЗНУТИСЯ і ЗМЕ́РЗТИСЯ, знеться; мин. ч. зме́рзся, лася, лося; док.
1. Міцно з’єднуватися, склеюватися одне з одним під дією морозу; примерзати одне до одного. Вже на Волзі змерзались крижини, Грізний холод вилазив з пітьми, Та не мали ні хвильки спочину Ні гармати, ні коні, ні ми (Гірник, Стартують,., 1963, 58); Не треба боятися, якщо на холоді насіння змерзнеться у грудку: життєздатності воно не втратить (Наука.., 3, 1962, 51).
2. Ставати твердим, цупким від холоду, морозу. В’ється [дівчатко] гадюкою, в кризі сковзається; Ручки порепані скрізь, Мокра сорочка на тілі змерзається, Очі червоні від сліз… (Стар., Вибр., 1959, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 615.