ЗМО́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до змо́чувати. Під борцями [лосями] в піску виникла яма, вибита сильними копитами, змочувана піною (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 634.