ЗМУДРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Порозумнішати. — Ти, синку, тут так змудрів, що й татові перестав вірити! — сказав [Івоніка] за малу хвилину (Коб., II, 1956, 106).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 634.