ЗМІСТО́ВНИЙ, а, е. Багатий змістом (у 1-3 знач.). Той, хто працює і знає мету своєї праці, у того завжди буде життя змістовне і повноцінне (Гур., Наша молодість, 1949, 300); Мова — головна специфічна зброя драматичного твору: в ній його сила, в ній його слабість. Вона повинна бути винятково лаконічна й змістовна, бо в п’єсі часто в одній фразі повинно міститися те, для чого в оповіданні потрібен був би цілий розділ (Про мист. театру, 1954, 368).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 625.