Слово "зміцнюватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗМІ́ЦНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ЗМІЦНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗМІЦНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док.

1. тільки 3 ос. Ставати міцнішим, стійкішим; укріплюватися. Внаслідок пластичного деформування метал зміцнюється (Рентгеногр. мет., 1959, 316); // перен. Ставати надійнішим, більш сталим, постійним. Українсько-російські культурні зв’язки незмірно зміцнились (Рильський, III, 1956, 13); В ході соціалістичного змагання зміцнилася виробнича дружба між рільничими і тракторними бригадами (Рад. Укр., 21.11 1951, 2).

2. Загартовуватись, ставати стійкішим, здоровішим, витривалішим. В результаті підсиленої діяльності серця.. його м’яз стовщується і зміцнюється (Фіз. вихов.., 1955, 27); Може, не погладшаю, але зміцнюся і одпочинуть нерви (Коцюб., III, 1956, 328).

3. Ставати більш розвинутим, могутнішим, впливовішим. Кожна радянська республіка може далі процвітати і зміцнюватись лише у великій сім’ї братніх соціалістичних націй СРСР (Програма КПРС, 1961, 101); Заробляючи, аби тільки не вмерти з голоду, Франко за цей період в значній мірі одірваний був од української літератури, і це для нас велика втрата, тим більша, що в той час його талант виріс, зміцнився (Коцюб., III, 1956, 34); — Ну, тепер мені ясно,— промовив Зуб.— Тут куркульство буде зовсім ліквідоване тоді, коли колгоспи охоплять більшість населення і зміцняться (Багмут, Щасл. день.., 1959, 181).

4. Ставати надійнішим, стійкішим в обороні, більш здатним чинити опір, протистояти ворогові.

5. тільки недок. Пас. до змі́цнювати, зміцня́ти. Деформовані сплави поділяються на дві групи: сплави, що зміцнюються термічною обробкою, і сплави, що не зміцнюються термічною обробкою (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 626.