Слово "зовучий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗОВУ́ЧИЙ, а, е, поет., рідко. Стос. до зову. — За віру, молодці! За віру і народ! — пролунав зовучий поклик (Кач., II, 1958, 440); — Натура його [моря] зрадлива, зовуча й сувора (Ю. Янов., II, 1958, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 677.