ЗОЛОТОГУ́ЗКА, и, ж. (Euproctis chrysorrhoea L.). Білий метелик — небезпечний шкідник садів і лісів. Золотогузка — досить поширений шкідник дібров степової зони (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 136); Білий метелик сів і почав вищипувати на кінчику черевця іржаві волосинки — на сонці вони відливали золотом і, напевно, тому цих метеликів звали золотогузками (Ів., Ліс. казки, 1954, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 683.