ЗОЛОТОКО́СИЙ, а, е, поет. Який має коси, волосся золотистого кольору. Як ти співала в нашій частині, Очі ясніли, як сині роси, Знявши пілотку і шинельчину — Рідна, далека, золотокоса! (Мал., Звенигора, 1959, 159); Золотокоса голівка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 683.