ЗОЛОТОСЯ́ЙНИЙ, а, е, поет. Який сяє, ніби золото (у 1 знач.), має золотистий колір. Палає Київ вдалині золотосяйними верхами (Сос., II, 1958, 413); Золотосяйні ниви.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 683.