ЗООВЕТЕРИНА́РНИЙ, а, е. Стос. до вирощування, лікування і використання тварин. Хоч як добре організовано вирощування молодняка, доля кожного теляти залежить від телятниці, від її знань. Ось чому систематичне підвищення зооветеринарних знань стало для наших людей законом (Хлібороб Укр., 9, 1963, 9); Зооветеринарний факультет.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 685.