ЗОСЕРЕ́ДЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. зосере́дити і зосере́дитися. Боплан написав цінний, єдиний у своєму роді нарис [про] Запоріжжя, перший вказав на «Військову скарбницю» як на головне місце зосередження запорозького козацтва (Укр. іст. ж., 1, 1960, 114); Як основне завдання, без попереднього розв’язання якого неможливе швидке відродження промисловості, необхідно висунути масове зосередження робочої сили, кваліфікованої і некваліфікованої, в ударних галузях виробництва (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 84); У кожному колективі треба забезпечити велику організованість і зосередження сил на вирішальних об’єктах (Рад. Укр., 14.III 1963, 1); Правильний показ вступу ділиться на два етапи: перший, підготовчий,— це зосередження уваги виконавців на руці диригента, другий — це самий показ вступу (Осн.. диригув., 1960, 21).
2. Те саме, що зосере́дженість 3. Внутрішнє зосередження має свою важливу підтримку в так званій внутрішній мові (Рад. психол. наука.., 1958, 63); Оксана стежить за сценою з затемненого залу. За два чи три ряди від неї скрипить стільцем Рева. Від спини й до кінчиків вух — солідність і зосередження (Мушк., Серце.., 1962, 135); Куглицький.. поглядав на плиту, біля якої поралася в зосередженні господиня (Чендей, Птахи.., 1965, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 691.