ЗОСЕРЕ́ДЖЕНО. Присл. до зосере́джений 3 — 5. Огей зосереджено міркує, втопивши погляд в голубий порох паленого сланцю (Досв., Вибр., 1959, 273); Подруги працювали мовчки, зосереджено, і тиша порушувалася тільки сичанням у колбах (Собко, Зор. крила, 1950, 246); В його присутності Ольга зосереджено мовчала (Коп., Лейтенанти, 1947, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 691.