ЗРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Порахувати. Сей шлях важкий — чи до добра прямує? Спитайте тих, що мучаться в тім мурі! Зрахуйте сльози, що день в день тут ллються! (Фр., X, 1954, 148); Землі припадає гектарів по десять на хату, а раніш і по дві десятини — коли зрахувати — не мали (Ю. Янов., V, 1959, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 700.