ЗРУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. зру́чний
1. Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавних крісел (Епік, Тв., 1958, 256); Для плодотворних результатів роботи неабияке значення мають затишок і зручність робочої кімнати, робочого місця (Наука.., 10, 1956, 16); // Можливість задоволення яких-небудь потреб. Для зручності знаходження сузір’їв умовно сполучають їх найяскравіші зорі прямими лініями так, щоб вийшли прості геометричні фігури або схематичні рисунки (Астр., 1956, 10); Стоїш собі [за грубою], або хоч і присядь для зручності (Мик., Кадильниця, 1959, 15).
2. перев. у мн. Те, що робить щось зручним у користуванні, полегшує побут (про пристрої, обладнання і т. ін.); вигоди. Сучасні житла будуються з усіма зручностями — центральним опаленням, водопроводом, каналізацією, ванною і душем, мають добре освітлення (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 45); На певний час довелося відмовитися [Колінзу] від багатьох зручностей столичного життя (Рибак, Час.., 1960, 333).
3. розм. Властивість за знач. зру́чний 4. На своїх руках обертав він недужу, садовив її. Тра було неабиякої сили й зручності, щоб поратися коло неї (Коцюб., І, 1955, 465); — Я сказала комплімент її зручності, а вона відповіла, що все шиє сама і собі і дітям (Л. Укр., III, 1952, 707).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 718.