ЗЧЕРВИ́ВІТИ, іє, док. Стати зовсім червивим, непридатним для вживання. [Тетяна:] Карпо, будь ласка, дістань на вечір печериць. [Карпо:] Та я ж вам дістав уже. [Тетяна:] Не годяться, зчервивіли (К.-Карий, III, 1961, 25); * Образно. Популярність молодого отамана, що виросла, як гриб, за одну ніч, як гриб же, за один день і зчервивіла всередині. Форма лишилася, а змісту нема (Хотк., II, 1966, 213).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 738.