КАБАЛІ́СТИКА, и, ж. Релігійне пояснення світу в середні віки за допомогою символічного тлумачення єврейських «священних текстів», у яких словам і числам надавалось містичне значення. Трохи згодом ми вже зустрічаємо Піфагора серед халдейських магів, де він протягом семи років вивчає премудрості кабалістики (Наука.., 7, 1964, 30); // перен. Про якісь знаки, числа й т. ін., що нібито мають магічну силу. Ненавиджу я ці процедури! Їх уже цілих сім було — чиста кабалістика (Л. Укр., V, 1956, 264).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 63.