КАБАРДИ́НЦІ, ів, мн. (одн. кабарди́нець, нця, ч.; кабарди́нка, и, ж.). Народ, що живе в Кабардино-Балкарській АРСР і Карачаєво-Черкеській автономній області. Молодий кабардинець, що був заслухався Філіпова,.. винувато схиляє голову (Збан., Єдина, 1959, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 64.