КАГА́Т, у, ч., с. г. Купа городини (картоплі, буряків і т. ін.), відповідно укладена й покрита соломою, землею тощо для тривалого зберігання. Дівчата копали, обрізували гичку і складали чистий буряк в кагати (Коз., Серце матері, 1947, 107); Картоплю-біляну З воза несем у кагати,— Аж до відлиг до весняних Буде вона зимувати (Гірник, Сонце.., 1958, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 67.