КАЗА́НСЬКИЙ, а, е: ◊ Каза́нська сирота́ — про людину, яка вдає із себе нещасну, скривджену, щоб розжалити когось. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, годує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь? (Гончар, Таврія, 1952, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 70.