КАЛІБРО́ВАНИЙ, а, е, спец.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до калібрува́ти.
2. у знач. прикм. Який відібраний для засіву, садіння й має точно визначену вагу та розмір (про насіння, плоди). На всіх площах кукурудзу сіяли каліброваним насінням.. з висівом по три зернини в гніздо (Колг. Укр., 4, 1959, 17).
∆ Калібро́вана сталь — катана сталь, яку додатково обробляють холодним волочінням і випускають у вигляді прутиків із точним розміром та гладкою поверхнею.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 77.