КАПЕЛЬМЕ́ЙСТЕР, а, ч. Диригент, керівник хору або оркестру. Глінка, будучи капельмейстером петербурзької придворної «певческой капеллы», приїхав на Україну шукати талановитих співаків для цієї капели (Рильський, III, 1956, 356); Він добився того, щоб артіль придбала духовий оркестр, став його капельмейстером (Рад. Укр., З.ІХ 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 93.