Слово "каракалпаки" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КАРАКАЛПА́КИ, ів, мн. (одн. каракалпа́к, а, ч.; каракалпа́чка, и, ж.). Корінне населення Каракалпацької АРСР, що розмовляє мовою, яка належить до тюркської сім’ї мов. До тюрків також належать осілі в основному після приєднання до Росії, а значною мірою уже в радянський час туркмени, киргизи, каракалпаки (Ек. геогр. СРСР, 1957, 363); Берег тут був пустельний, але вдалині вночі ледве помітно блищали вогникито були стійбища каракалпаків (Тулуб, В степу.., 1964, 402).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 100.