КАРБОРУ́НДОВИЙ, а, е, спец. Прикм. до карбору́нд. Карборундовий камінь; // Зробл. з карборунду. Довго шліфував Провора деталь на карборундовому крузі (Донч., III, 1956, 415).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 103.