КАРТА́ТЕНЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до карта́тий. Він був у вузеньких латаних штанях, картатенькій вилинялій сорочці з короткими рукавами (Коп., Земля.., 1957, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 109.