КАРТКО́ВИ́Й, о́ва, о́ве. Прикм. до ка́ртка 1, 3. Картковий каталог.
Картко́ва́ систе́ма — система розподілу продуктів харчування, товарів за картками (у 3 знач.). Самовіддана праця нашого народу в перші ж два повоєнні роки дала відчутний результат — наприкінці 1947 року карткова система була замінена розгорнутою державною й кооперативною торгівлею (Наука.., 4, 1970, 47).
◊ Картко́ва́ ха́тка; Картко́ви́й буди́ночок: а) хатка з гральних карт — дитяча забавка. * У порівн. [Лариса:] Все… пропало… завалилося… як карткова хатка… (Мик., І, 1957, 254); б) про передбачення, сподівання, наміри, які не грунтуються на реальних фактах. Сліпому видно, як валиться їхній [фашистський] картковий будиночок, а вони вдають з себе переможців (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 111.