Слово "карячки" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КАРЯ́ЧКИ, КАРА́ЧКИ, присл., розм.

1. Те саме, що навпо́чіпки; накарячки. Вони сиділи нерухомо, карячки, боячись поворухнутись (Коцюб., І, 1955, 348); Томаш сів карачки, намагаючись рухами плечей запнути кожух на грудях і втягти в нього голову (Тулуб, Людолови, II, 1957, 159).

2. Те саме, що ра́чки. «Напирають, мабуть,— подумав він,— ще й вискочить не встигну». І вже карачки хутко подерся догори (Панч, І, 1956, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 114.