КАСИ́РКА, и, ж. Жін. до каси́р. За віконцем чути було знайомий голос касирки, шелест грошей і стукіт рахівниці (Томч., Закарп. опов., 1953, 198); Касирка здивовано глянула на мене, завагалася, потім таки видала квитка і повернула здачу (Руд., Вітер.., 1958, 322).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 115.