КАТАМАРА́Н, а, ч. Судно з двома вузькими довгими корпусами, розміщеними на деякій відстані один від одного і з’єднаними між собою спільною палубою. Спорудження перших сталевих катамаранів завершено на суднобудівному заводі в Ніколаєвську-на-Амурі (Роб. газ., 5.IV 1975, 1); Катамаран «Турист».. Так зватиметься тисячомісне річкове двокорпусне судно, спроектоване горьковськими конструкторами (Веч. Київ, 1.VII 1968, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 688.