КАФЕДРА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до ка́федра. Я любив професора. Величний, бородатий, білий, в окулярах, над кафедральним п’єдесталом він був схожий весь на монумент (Гер., Поезії, 1950, 61).
∆ Кафедра́льний собо́р — собор (церква), у якому править службу місцевий єпископ. Гугняво гуділи в кафедральному соборі дзвони (Кач., II, 1958, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 122.