КАЦА́ПСЬКИЙ, а, е, заст., розм. Прикм. до каца́п. Його [Гоголя] невмирущі типи з «Мертвих душ» — це зразки з наших панів, а не кацапських (Мирний, V, 1955, 410); // жарт. Такий, як у кацапа. — Ви б ліпше запустили собі кацапську бороду, вона б вам більше личила (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 123.