КЕСО́ННИЙ, а, е. Прикм. до кесо́н 1. Колектив будівництва № 4 змонтував щит і спорудив кесонні камери для проходження тунелю на станції «Вокзальна» (Веч. Київ, 11. IV 1958, 1); // При якому застосовують кесон. Проходження тунелю на цій ділянці [під річкою Либідь] ведеться так званим кесонним способом (Рад. Укр., 19.II 1958, 1).
∆ Кесо́нна хворо́ба — хвороба, що виникає в людини внаслідок раптового зниження високого атмосферного тиску (під час швидкого виходу з кесона, водолазного скафандра тощо). Швидко пройшла зміна. За цей час у крові кесонників зібралось чимало азоту. Щоб уникнути кесонної хвороби, треба повільно вийти з-під тиску (Знання.., 5, 1968, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 144.