Слово "кишеня" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КИШЕ́НЯ, і, ж.

1. Частина одягу (штанів, пальта, піджака, плаття тощо) у формі мішечка для дрібних речей і грошей. У туркені у кишені Таляри, дукати (Шевч., І, 1951, 200); — Ось до тебе лист!.. — сказав Павло, добуваючи з бокової кишені листа (Л. Укр., III, 1952, 583); Блаженко та Козаков одразу взялися старанно перев’язувати Черниша, розриваючи свої засмальцьовані пакети, які тижнями носили в кишенях, зберігаючи для себе (Гончар, III, 1959, 141); * Образно. Сачко — одвертий шахрай, він свідомо грабує народ, запускаючи свою руку в державну кишеню (Рад. літ-во, 3, 1958, 34).

◊ Виверта́ти (ви́вернути) кише́ні див. виверта́ти; Витру́шувати (ви́трусити) кише́ні див. витру́шувати; Ві́тер сви́ще (свисті́в, гуде́) у кише́нях див. ві́тер; Зазира́ти в кише́ню (до кише́ні) див. зазира́ти; Кла́сти (покла́сти, прибира́ти, прибра́ти) до своє́ї кише́ні (собі́ в кише́ню) — привласнювати (про чужі гроші); Набива́ти (наби́ти, напиха́ти і т. ін.) кише́ні (кише́ню) — багатіти, наживатися. Занедбали сини Рідну мовоньку, Не туди бо вони гнуть головоньку, На пожитки густі Позіхаючи, Та кишені товсті Напихаючи (Граб., І, 1959, 112); Чужою працею.. не штука набивати собі кишені (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 236); Наставля́й кише́ню, ірон.— не чекай чогось, не розраховуй на щось. [Антон:] Поїде вона з тобою в глухі ліси, на річку.. слухати жаб’ячі концерти? Наставляй кишеню! (Дмит., Дівоча доля, 1960, 12); Не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти) за сло́вом (по сло́во) до кише́ні (в кише́ню) — бути метким, дотепним у розмові, жвавим на язик. Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (Руд., Остання шабля, 1959, 46); Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (Мур., Свіже повітря.., 1962, 28); По́вна (наби́та і т. ін.) кише́ня в кого — багато грошей у кого-небудь; Порожня́ (бі́дна) кише́ня в кого — немає або дуже мало грошей у кого-небудь. В молодого господаря порожня кишеня й комора (Н.-Лев., III, 1956, 104); Труси́ти кише́ні див. труси́ти; У кише́ні гуде́ див. гуді́ти.

2. перен., розм. Матеріальний достаток, гроші. Єдине, що могло зарадити вступникові,— це запрошення Башкуєва в репетитори. Так декотрі батьки й робили, яким дозволяла кишеня (Добр., Ол. солдатики, 1961, 23).

Би́ти по кише́ні див. би́ти; Жи́ти не по кише́ні див. жи́ти; [Не] ви́держить (ви́тримає) кише́ня — [не] вистачить коштів на що-небудь. Дуже б нам цікаво дістати од Вас оповідання про артистів, це якраз підходить до нашого збірника, та 12 аркушів трохи страшно, не видержить кишеня (Коцюб., III, 1956, 237); Не з чиєю кише́нею — дуже дорого.

3. Окреме відділення в портфелі, валізі тощо.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 156.