КНИ́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до книжка 1-3. Завжди у неї на столі тоненькі книжечки віршів (Л. Укр., III, 1952, 745); Куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Шевч., II, 1953, 45).
Записна́ кни́жечка — те саме, що запи́сни́к. Проглянувши свою записну книжечку, що лежала на столі, Оксен подумав, що сьогодні вранішнього наряду не буде давати (Тют., Вир, 1964, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 197.