Слово "кодекс" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КО́ДЕКС, у, ч.

1. юр. Сукупність законів у якій-небудь галузі права. Деякі з тих формулювань правного цивільного кодексу викликали гомеричний сміх в аудиторії (Фр., VI, 1951, 268); В основі кримінальних, цивільних, кримінально-процесуальних і цивільних процесуальних кодексів усіх союзних республік лежать єдині й обов’язкові для всіх республік принципи (Рад. суд, 1951, 55).

∆ Ка́рний ко́декс — збірник законів кримінального права, що діють на певній території. Згідно з карним кодексом, судовій відповідальності підлягають правопорушники з шістнадцяти, а в ряді особливо небезпечних злочинів — з чотирнадцяти літ (Літ. Укр., 28.1 1969, 4).

2. чого й з означ., перен. Сукупність правил поведінки, звичок, переконань і т. ін. Серед війн і гніту.. виривалися колись-не-колись десятиліття, що село українське жило тихим і своїм життям. Співало свою пісню, культивувало свій звичай, творило свій кодекс (Хотк., І, 1966, 94); Вчинки його цілковито укладалися в кодекс дозволеного (Рибак, Час.., 1960, 424); Моральний кодекс — комуністичні заповіді найвищої людяності (Рад. Укр., 15.Х 1961, 2).

3. спец. Старовинний рукопис в оправі. Лежать у великому порядку кодекси, таблиці, сувої і зшитки пергаменту і всякі знадоби до писання (Л. Укр., III, 1952, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 207.