Слово "коефіцієнт" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КОЕФІЦІЄ́НТ, а, ч.

1. Числовий або літерний множник в алгебричному виразі. Виражений цифрами співмножник, поставлений перед буквеними співмножниками, називається коефіцієнтом одночлена (Алг., І, 1956, 43); // Число, на яке слід помножити яку-небудь величину, щоб дістати величину, потрібну за даних умов. Коефіцієнт використання устаткування,

2. Величина, що визначає яку-небудь властивість фізичного тіла. Головна його [годинника] частина — стрижні, зроблені з особливого металевого сплаву з великим коефіцієнтом розширення (Цікава фізика.., 1950, 161); Коефіцієнт тертя.

∆ Коефіціє́нт ко́ри́сної ді́ї — відношення кількості корисної роботи, виконаної яким-небудь механізмом, до кількості витраченої ним енергії; видатність (див. вида́тність2). Число, що показує, яку частину всієї виконаної роботи становить корисна робота, називається коефіцієнтом корисної дії (Фізика, І, 1957, 111); У дизельних двигунах за низької температури різко падає коефіцієнт корисної дії (Знання.., 10, 1966, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 208.