КОЗЛО́ВИЙ, а, е. Пошитий із шкіри, хутра цапа; козлячий. На голові в неї старенька хустина.., на ногах черевики нові, козлові (Свидн., Люборацькі, 1955, 52); Вона справить собі червоні чоботи, м’які, козлові (Коцюб., II, 1955, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 213.