КО́ЗЯЧИЙ, а, е. Прикм. до коза́ 1. Вона ходила коло нього, варила йому зілля, ..поїла козячим молоком (Коцюб., І, 1955, 370); Марта Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху і далі.. слухала Тамілу (Хор., Місто.., 1962, 110); // Зробл. із молока кози. Козячий сир; // Пошитий із шкіри, хутра кози. Козячий кожух; // Такий, як у кози. Він не вгаваючи жебонів своїм козячим голоском (Коцюб., І, 1955, 379); Козячі очі; // Який пасе кози. Козячий пастух.
◊ Ко́зяча ні́жка див. ні́жка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 213.