КОЛГО́СП, у, ч. Скорочення: колективне господарство (соціалістична форма виробничого об’єднання трудящих селян для колективного ведення сільського господарства, що грунтується на усуспільненні основних засобів виробництва). Народ переміг наш — і встали заводи, і встали колгоспи у всій у красі (Тич., II, 1957, 214); Того ж таки дня, ввечері, відбулися збори членів колгоспу (Донч., II, 1956, 62); // розм. Люди, що є членами такого господарства; колгоспники.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 216.