КОЛЕ́ЗЬКИЙ, а, е. У дореволюційній Росії — перша частина складних назв деяких цивільних чинів. Колезький радник; Колезький реєстратор.
Коле́зький асе́сор див. асе́сор.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 217.