КОЛЕКТИВІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Який грунтується на засадах колективізму. Так само і в питанні про значення міст Гобсон наближається до загальних поглядів Маркса, визнаючи, що протилежність між містом і селом суперечить ладові колективістичного суспільства (Ленін, 4, 1948, 82); // Який відповідає принципам колективізму, пройнятий ними. Кожен життєвий, глибинний твір — колективістичний (Еллан, II, 1958, 69); Знищення приватної власності на засоби виробництва, перехід до нового, соціалістичного ладу зруйнували матеріальну основу індивідуальної психології й створили основи нової колективістичної психології (Психол., 1956. 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 217.