Слово "колесо" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КО́ЛЕСО, а, с.

1. Коло зі спицями або суцільне, що обертається на осі й надає руху екіпажеві та іншим засобам пересування. Заклацали його [гнідкові] копита об суху землю, загули колеса, котячись по рівному шляху (Мирний, IV, 1955, 310); Одноманітно постукують колеса вагона (Шовк., Інженери, 1948, 125); — Мотоцикл на те й винайдено, щоб на ньому їздити, мчати.. Це ж просто здорово: кермо та два колеса, а само їде, не їделетить! (Гончар, Тронка, 1963, 99), * У порівн. Обідньої вже доби сама пані вкотила, як на колесах (Вовчок, І, 1955, 75).

Ї́здити на коле́сах — їздити возом, бричкою тощо (на відміну від їзди на санях). — Погода у нас.. весняна. Ані крихти снігу, їздять на колесах (Коцюб., III, 1956, 180); Чо́ртове ко́лесо — споруда для розваги, що має форму кола й обертається вертикально з прикріпленими перпендикулярно до нього кабінами для сидіння. Всі знали, що то Уралов поніс прогуляти, розважити доньку, ..і він шкодував, що на полігоні немає якого-небудь чортового колеса та каруселі (Гончар, Тронка, 1963, 301).

◊ Вставля́ти (ста́вити і т. ін.) па́лиці (па́лицю і т. ін.) в коле́са (в ко́лесо) кому — перешкоджати, заважати кому-небудь у чомусь. Тільки той, хто вставляє нам палиці в колеса, зазнає нашого гніву, нашої кари (Літ. газ., І.VІІІ 1961, 1); — Всякі тобі… палицю в колесо вставляють, заважають (Речм., Весн. грози, 1961, 161); Деся́та спи́ця в ко́лесі — той, хто відіграє незначну роль у чомусь.— Ти мусиш зараз же розповісти, хто він і звідки. Щоб я був спокійний за тебе, за Павла і за себе, хоч я тут, правда, десята спиця в колесі (Добр., Тече річка..,1961, 147); На коле́сах бу́ти (перебува́ти і т. ін.) перебувати в дорозі, їздити з одного місця в інше. Невтомний і допитливий розвідник нового [фотокореспондент] Микола Козловський майже постійно перебуває на колесах. Сьогодні.. на рудному кар’єрі, завтра — Кременчуцьке море (Літ. Укр., 29.VІ 1962, 1); Не оста́ння спи́ця в ко́лесі — який відіграє певну роль у розв’язанні якоїсь справи, займає певне становище в суспільстві. Незабаром старий письмоводитель умер, а Шовкуна посадили на його місце. Став він не остання спиця в колесі (Мирний, І, 1949, 372); Огляда́тися (позира́ти і т. ін.) на за́дні коле́са — діяти обережно. [Русаловський:] Так отже я й оглядаюся на задні колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (К.-Карий, II, 1960, 224); П’я́те ко́лесо до во́за (у во́зі) — який є зайвим, непотрібним (про людину). Герман увесь віддався тій погоні за багатством; Рифка тепер стала для нього п’ятим колесом у возі (Фр., V, 1951, 284);— Хіба я не знаю, що ти любив Романа,— вже з серцем промовила Зося.— Потрібний він мені, як п’яте колесо до воза (Стельмах, І, 1962, 279).

2. у знач. присл. ко́лесом. По колу. Закрутилося, заходило колесом все кругом мене… (Мирний, І, 1954, 94).

◊ Думки́ ко́лесом закрути́лися (заходи́ли і т. ін.) — переплуталися думки, зникла ясність у думках. Думки колесом заходили, серце затріпалося, мала обізватися з жартом до його [парубка], та так засоромилась, немов хто мене уперше на крадіжці піймав (Мирний, І, 1954, 77); У грудях щось стиснуло, в голові закрутились думки колесом, колесом.., (Коцюб., І, 1955, 124); Іти́ (піти́) ко́лесом — про зміну подій у певній послідовності. — Ще батько мій.. перекочував із села в Пітер, поступив на цей завод; так і пішло потім — колесом: чотирнадцяти років я вже працював на заводі (Головко, II, 1957, 499).

3. Деталь машини, механізму чи пристрою у вигляді кола для передачі або регулювання руху. Колеса в млині крутились, вода шуміла (Н.-Лев., II, 1956, 348); Він почув гордість, самоповагу, наче не панич Льольо, а сам він.. пустить в рух колеса, паси машини і людську силу (Коцюб., II, 1955, 36); В довгій майстерні шипить ручний токарний станок, величезне колесо якого крутить хлопчак років дванадцяти (Стельмах, І, 1962, 113); Зубчасте колесо.

∆ Водоналивне́ ко́лесо див. водоналивни́й; Махове́ ко́лесо див. махови́й.

∆ Ли́ти во́ду на чиє ко́лесо див. ли́ти. перев. чого, перен. Про зміну життєвих подій, фактів і т. ін. Зрана до ночі гуде колесо темних турбот (Зеров, Вибр., 1966, 113); — Як добре, ..що вони [артисти] не потрапили під жорстоке колесо війни, що вони живі і здорові (Рибак, Час.., 1960, 344); Коли ж настав час сівби, Іван Юхимович спершу розгубився. Колесо закрутилося так швидко, без будь-яких зусиль з його боку, що він у перші дні відчував себе зайвим (Руд., Остання шабля, 1959, 364).

◊ Зупини́ти (поверну́ти наза́д і т. ін.) ко́лесо істо́рії — зупинити закономірний хід історичного розвитку, вернутися до минулого. — Немає в світі сили, яка б могла зупинити колесо історії (Рад. Укр., 31 .VIII. 1962, 2); Ко́лесо ща́стя (форту́ни), заст. — про мінливість (зрадливість) долі. Киселевський не діждався вже тієї хвилини, коли колесо щастя мало обернутись корисно для нього (Фр., VI, 1951, 237); Крути́тися як (на́че, мов і т. ін.) [та] бі́лка (бі́лочка) в ко́лесі див. крути́тися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 219.