КОЛЧЕДА́Н, у, ч. Загальна назва мінералів, що являють собою сполуки сірки, іноді миш’яку й сурми з металами групи заліза, міді, цинку, нікелю, кобальту тощо. Були знайдені родовища руд і мінералів (сірчаний колчедан в горі Алтин-Тюбя, бурий залізняк, апатити) (Видатні вітч. географи.., 1954, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 236.