КОЛЬОРО́ВІСТЬ, вості, ж.
1. Наявність того чи іншого кольору в чомусь. Промені різної кольоровості неоднаково заломлюються призмою (Курс фізики, III, 1956. 322); Щоб встановити сортність гасу, бензину та ряду інших продуктів перегонки нафти, необхідно спочатку визначити їх кольоровість (Веч. Київ, 10.V 1957, 2).
2. розм. Властивість за знач. кольоро́вий 2. Тихий часе надвечірній.. Як ти млою повиваєш Те, що грало пишноцвітно В кольоровості незмірній! (Рильський, II, 1960, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 239.