КОЛІШНЯ́, КОЛІСНЯ́, і́, ж. Передня колісна частина плуга. Воли потягли граділь убік, колішня завернулася (Гр., II, 1963, 60); Заскрипіли ярма, запищала незмазана колішня, рушили вперед плуги (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 122); * У порівн. Гнітюче враження справляла дожидальня, з пооббиваними стінами, скрипучою, мов колішня, лавою (Чорн., Визвол. земля, 1959, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 225.