КОМБІНА́Т, у, ч.
1. Велике промислове підприємство, що об’єднує кілька різних підприємств, зв’язаних між собою технологічним процесом або адміністративно. Сучасний металургійний завод являв собою поєднання ряду взаємно зв’язаних підприємств і цехів, тобто комбінат (Ек. геогр. СРСР, 1957, 34); — Я керую великим комбінатом. Ми топимо чавун і варимо сталь (Рибак, Час.., 1960, 797); Текстильний комбінат; // Об’єднання кількох дрібних підприємств місцевої промисловості або комунально-побутового обслуговування. Комбінат побутового обслуговування; Деревообробний комбінат; // Сукупність теплиць, парників і т. ін. для прискореного масового вирощування рослин. Доцільно було створити міжколгоспний теплично-парниковий комбінат (Колг. Укр., 4, 1957, 34).
2. Об’єднання навчально-виховних закладів різних ступенів, напр. інституту й технікуму, дитячих ясел і садка при заводах та інших підприємствах. У навчально-курсовому комбінаті щороку підвищують свою кваліфікацію від 600 до 700 робітників (Наука.., 8, 1956, 13).
3. У капіталістичних країнах — об’єднання різних підприємств як одна з форм монополії для ведення конкурентної боротьби.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 242.