КОМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.
1. Давати коментар, коментарі до якого-небудь тексту. Він [Д. І. Яворницький] виявляв постійний інтерес до народних пісень, переказів, дум, приповідок; збирав і по змозі публікував їх, коментував (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 40).
2. Роз’яснювати, тлумачити що-небудь. В оцій передмові я не думаю детально розбирати змісту листів [М. Драгоманова], ані коментувати їх (Фр., XVI, 1955, 366); Кукса почав роздивлятися газету, вголос коментуючи деякі статті (Кучер, Трудна любов, 1960, 372); Японські вчені широко коментують запуск радянської космічної ракети (Рад. Укр., 4.1 1959, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 244.