КОМЕ́РЦІЯ, ї, ж. У буржуазному суспільстві — торгівля й пов’язані з нею справи.— Гроші призначені самим богом нам, купцям, людям комерції, а не вам, ченцям (Н.-Лев., III, 1956, 395); Переходять вулицю міщани. Вони поспішають на базар по звичці, бо там давно вже ніякої комерції немає (Ю. Янов., І, 1958, 182).
Підтри́мати коме́рцію, заст., жарт. — підтримати продавця, купуючи в нього товар.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 245.