КОМПЛЕ́КТ, у, ч.
1. Повний набір предметів, які становлять щось ціле або мають однакове призначення. Зробіть у книгарні наказ, щоб вони вислали.. 4 комплекти (том 1, 2, 3-й, 4-й) моїх оповідань (Коцюб., III, 1956, 275); Оркестр — у повному комплекті срібних інструментів — негайно вирушив вітати.. подружжя (Смолич, Мир.., 1958, 53); До комплекту лічильно-аналітичних машин входять сортувальна машина і табулятор (Наука.., 12, 1957, 10).
2. Установлене число осіб, які допущені куди-небудь або повинні бути десь за штатом і т. ін. Товариство було в комплекті, отже господарі.. попросили гостей до наставленої вечері (Фр., VI, 1951, 210): Штатний комплект.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 251.