КОМПО́СТ, у, ч., с. г. Органічне добриво, що складається з суміші землі, торфу, мінеральних речовин із рослинними й тваринними покидьками. Добриво, утворене від розкладу будь-яких органічних покидьків, змішаних з землистими матеріалами, називають компостом (Овоч., 1956, 54); — Підвозьте сюди торф, змішуйте з коров’яком та гноївкою — і от вам чудовий компост (Хлібороб Укр., 6, 1965, 16); В одному.. кутку [двору] височіла купина компосту… (Вільде, Сестри… 1958, 436).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 252.