КОМУНІ́СТ, а, ч.
1. Член комуністичної партії. Комуніст повинен всією своєю поведінкою на виробництві, в громадському і особистому житті показувати високі зразки боротьби за розвиток і зміцнення комуністичних відносин, додержувати принципів і норм комуністичної моралі (Програма КПРС, 1961, 122); Комуністи школи обрали його секретарем партійної організації (Донч., V, 1957, 293).
2. заст. Прихильник комунізму. — Я догадуюсь, що це якийсь соціаліст, комуніст (Н.-Лев., IV, 1956, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 254.